Участь у конкурсі "Урок року"
Сучасний урок ... Яким він має бути? Про це читаємо, міркуємо, дискутуємо.
На мій погляд , нічого з Я.
А.Коменського не змінилось.
Щодо форми ... А щодо змісту?
А зміст диктує час.
До школи прийшла особистість?
Вона завжди панувала там . Просто зараз виникла
нагальна потреба її помітити !
Значною мірою цього можна
досягти , використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології
інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в
інтерактивний.
Шестирічна дитина, котра приходить
до школи – це діяльна істота, завжди готова працювати разом з іншими й
отримувати задоволення від такої взаємодії на уроці. Від її творчої активності,
вміння доказово міркувати, обгрунтовувати свої думки, вміння спілкуватись з
учителем, однолітками залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Робота в парах - технологія, яку можна використовувати для
досягнення будь – якої дидактичної мети : засвоєння, закріплення,
перевірки знань тощо. З-за умов парної
роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість
говорити , висловлюватись.
Під час роботи в парах можна
швидко виконати вправи, які за інших умов потребують більшої затрати часу.
Серед них можна назвати такі :
1) Обговорити , переказати короткий текст, виконати завдання .
- Гра «Незнайко» - один учень читає , а інший виправляє допущені помилки;
- Гра «Вовк і Заєць» - один учень читає, а інший виступає після того , як
перший дійде до крапки , й намагається його догнати;
- Гра «Знайди пару» - учні до карток з друкованими буквами добирають
відповідні рукописні літери . Називають букви, звуки, які вони позначають ,
складають з ними слова;
- Гра «Ми віримо і не віримо» - вчитель читає речення з тексту , зробивши
помилку в слові . Діти знаходять це речення, говорять : «Ми віримо» або «Ми не
віримо» - і читають це речення.
Інтерактивні технології можна
успішно застосувати в початкових класах – спершу це можуть бути
інтерактивні вправи на окремих етапах
уроку рідної мови. Варто починати з
найдоступніших і зрозуміліших для дітей.
Наприклад, технологію
«мікрофон» можна використати для актуалізації опорних знань під час
узагальнення вивченого з теми «Тверді та
м’які приголосні
звуки” .
На дошці записано тему уроку.
Учитель пропонує прочитати її
і сказати використовуючи мікрофон, чим важливий цей матеріал, що вони знають з
цієї теми.
На уроці називаю тему « мозкового
штурму» : «Що ви знаєте про ріки України?» При цьому «мозковий штурм»
організовують за такими правилами:
1) Усі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо географічних назв ( ідеї
можуть бути різними, навіть фантастичними).
2) Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї.Коли група
вважає кількість поданих ідей достатньою,
переходять до наступного етапу.
3) Ідеї систематизують, аналізують, розвивають групою.
4) Обирають найкращі рішення .
На дошці записують :
- Назви рік України.
- Яка річка найбільша?
- Яка річка протікає через наше місто?
- В яку річку, більшу за розміром, впадає та чи інша річка ?
- В яке море впадають ці ріки?
- Як пишуть географічні назви?
Правила поведінки під час «мозкового штурму» :
1) Намагатися висунути якомога більше ідей.
2) Включити свою уяву : не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона
суперечить загальній думці.
3) Можна розвивати ідеї інших учасників.
4) Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим
ідеям.
Використання інтерактивних
методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою
вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.
Вільне спілкування на уроці,
висловлювання власної думки , повага до думки оточуючих – необхідні умови , що
забезпечують ефективність нових технологій.
Необхідна умова ефективності
навчально – виховного процесу -
різнобічне знання особистості учня, його особливостей та можливостей.
Особливого підходу вимагають
як учні з низьким рівнем навчальних досягнень , так і обдаровані. Звідси
випливає необхідність диференційованого підходу в навчанні, яким я користуюся у
своїй роботі.
Використання диференційованих
завдань у навчанні передбачає певну систему підготовки, за якої вчитель :
- враховує загальну готовність дітей до навчальної діяльності та до
засвоєння конкретного матеріалу;
- прогнозує труднощі , які можуть виникнути в дітей під час засвоєння
матеріалу;
- використовує у системі уроків диференціацію завдань для індивідуальної
роботи;
- проводить аналіз.
Основне призначення
диференційованих завдань забезпечити для кожного учня оптимальний характер
пізнавальної діяльності в процесі навчальної роботи.
Спираючись на це , починаючи
з 1 – го класу, я виділяю групу дітей, які добре підготовлені до школи, зокрема
володіють способом читання. Їхнє читання
усвідомлене й виразне. Вони легко і швидко
адаптовуються до школи, не бояться працювати самостійно й впевнено в собі. Цих
учнів умовно об’єдную в групу А. Інші діти
переважно працюють з учителем – це група Б.
Учням групи А пропоную завдання :
- або подібні до загальних, але для самостійної роботи ( диференціація за
рівнем самостійності);
- або ускладнені (диференціація за рівнем складності).
Диференційовані завдання використовую на різних етапах уроку ( актуалізації опорних знань, узагальнення і
систематизації знань). Застосовуючи різні способи диференціювання , які дають
змогу точніше визначити навчальне навантаження для кожного учня за обсягом і
складністю.
На уроках навчання грамоти (
читання) починаю диференціацію в букварний період під час вивчення певного
звука та букви .
Участь у конкурсі "вчитель року"
Тема досвіду. Активізація
навчально-пізнавальної діяльності школярів на
уроках у
початкових класах та формування внутрішньої
мотивації до
навчання.
Автор досвіду : Фіялкович Тетяна Олексіївна, вчитель
початкових
класів, І
кваліфікаційна категорія.
Провідна наукова
ідея досвіду : Удосконалення навчально-виховного
процесу, сприяння
творчому самовираженню учнів, особистісно-
ціннісному
ставленню учнів
до навчання.
Із 2005-2010 н.р. працюю над проблемою «Активізація
навчально – пізнавальної діяльності школярів на уроках у початкових класах та
формування внутрішньої мотивації до навчання».
Вчити, виховувати, розвивати дитину
важко, відповідально, але й радісно. На моїх очах відбувається справжнє диво і
з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість , яка мислить ,
аналізує, доводить свою думку, аргументує, приймає рішення і несе
відповідальність за нього, багато вже знає і навчає інших.
Працюючи в початковій школі чимало
років, я намагаюся знайти засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності
школярів на уроках у початкових класах та формувати у них внутрішню мотивацію
до навчання. Формування пізнавального інтересу учнів є основою стимулювання та
мотивації навчання. Обов’язковими
моментами для цього є :
-
позитивне ставлення до діяльності (Хочу робити. Мені це цікаво);
-
наявність пізнавального інтересу ( Що нового я дізнаюсь?);
-
наявність мотиву, який іде від самої діяльності ( Для чого я це роблю? Як я це
буду робити?).
Отже, в процесі навчання я стараюся
забезпечити виникнення позитивних емоцій стосовно навчальної діяльності,її змісту
, форм і методів здійснення. Учні – найголовніші фігуранти в процесі навчання.
Для них він і організований. І цей процес має бути цікавим. Основними прийомами
стимулювання навчання є :
1. Зміст
– основне джерело інтересів до самої навчальної діяльності.
2.
Пізнавальні ігри.
3.
Нестандартні форми проведення уроку.
4.
Аналіз життєвих ситуацій.
5.
Інтерактивні технології навчання.
6.
Створення ситуації успіху в навчанні.
Кожна дитина поступово приходить до
бажаних результатів шляхом праці. Одному це дається легше, іншому – складніше.
Але кожний наступний крок, заслуговує на похвалу, я стараюся запевнити дитину,
що вона здатна на більше. Учитель – дитина – батьки при наявності однієї мети і
співпраці дадуть позитивний результат , гарантії успіху дитини в навчанні.
Щоб процес навчання був більш
емоційним, результативним, обов’язково
має бути зворотний зв’язок. Тому сьогодні важлива роль відводиться нестандартним урокам, із
використанням інтерактивних вправ. які я використовую у своїй практиці : урок –
подорож, урок – гра та ін. Під час таких уроків дитина отримує не тільки певну
суму знань, уміє іх використати , а й розвиває свої творчі здібності,
розвивається як особистість.
Інтерактивне навчання дає змогу
залучити до процесу навчання практично всіх учнів, дає їм можливість розуміти
те, що вже знають і як думають. Прикладом інтерактивних прийомів, може бути
використання на уроці математики у 1 класі під час вивчення числа і цифри 2 :
-
незвичайний початок уроку ( лялька з двома шапками на голові, це активізує
дітей, привертає увагу; діти визначають, що потрібна лише одна шапка, бо одна
голова);
-
побудова асоціативного «куща» ( одна голова, а яких частин тіла дві?;) під час
бесіди фіксую на дошці зображення до прикладів у вигляді схеми; демонструю
цифру 2; на кого чи на що вона схожа);
- прийом
самооцінки та взаємооцінки ( під час написання цифри 2, вибирають найкраще
написану цифру і найгірше написану цифру; пропоную перетворити «гидке качення»
у «попелюшку», написавши ще рядок цифр);
- творче
завдання ( скласти загадку про число 2, або загадку, відгадкою якої є це
число).
Значний вплив на пізнання має взаємодія
між самими учнями. Тому я застосовую групові методи роботи. Колективна
діяльність учнів і вчителя у процесі пізнання передбачає, що кожен привносить
щось своє : іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Весь цей процес обов’язково відбувається в
атмосфері доброзичливості та взаємодопомоги, що і є поштовхом до розвитку
пізнавальної діяльності.
Для кожної дитини я створюю ситуацію
успіху. Виділяю кожне, хоч і найменше, досягнення дитини, особливо підкреслюю,
що це результат її праці. Дитина має впевнитись у тому, що завдяки праці і
співпраці можна досягнути успіху, для учня початкових класів він виявляється у
вигляді похвали вчителя, оцінки, а то і призу. А коли молодший школяр
почувається окриленим успіхом, він прагне ще краще здійснювати свою діяльність.
Таким чином я не просто даю учневі знання про щось , а й розвиваю в нього
потребу працювати і співпрацювати з іншими.
Джерелом радості і королевою дитинства
вважають гру. В.
Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового
розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини
вливається життєдайний потік уявлень, понять. Гру він порівнював з іскоркою, що
запалює вогник допитливості і любові до знань. Саме гра стимулює пізнавальну
діяльність учнів, викликає позитивні емоції у ставленні до навчальної
діяльності.
Під час навчання грамоти значне місце
відводжу ігровим прийомам. Так, під час вивчення букв у букварний період
навчання грамоти першокласникам пропоную асоціації деяких букв з предметами
навколишнього середовища (на що схожа , до чого подібна тощо); пропоную ігри :
-
«Відгадай слово» (переставити букви так, щоб вийшли слова);
-
«Чистомовка» ( діти називають букву, звук і промовляють чистомовку);
- «
Ксерокс» ( списати речення з дошки красиво, точно за зразком);
-
«Гостре око» ( щоб дізнатись назву, треба знайти слова, які загубились в ряді
букв);
- «Яке слово
зашифроване»;
- «
Впіймай звук»;
- « Яке
слово заблукало»;
- «
Згрупуй»;
- «
Склад за складом доганяй, ціле слово складай»;
- « Вовк
і заєць».
У 2-4 класах на уроках української
літератури використовую літературні ігри : «Опорні слова», «З’явився – зник», «Хто ми і звідки», «Я – автор» та інші. З
української мови пропоную дітям нестандартні навчальні диктанти : «Що буде далі
– відгадай», «Гуртом – добре», «Через ситечко».
Добираючи ігри , придумуючи ігрові
ситуації, я завжди поєдную два елементи – пізнавальний та навчальний. Через
інтерес до гри у дітей з’являється
особиста зацікавленість , виникає активність, творчість, переживання за себе,
друзів.
Математика в початкових класах має як
практичне, так і навчально- пізнавальне значення. Знання , набуті в молодших
класах, потрібні в повсякденному житті, під час вивчення інших дисциплін, для
розумінь засобів масової інформації.
У своїй практиці я використовую на
математиці такі ігри :
«Продовж
лічбу», «Магічні квадрати», «Порівняй числа», «Знайди помилку», «Знайди
закономірність», «Стрибки», «Полатай дірки», « Математичне доміно», «Влучні
стрільці», «Засели будиночок» та інші.
В ігровій діяльності пізнавальна,
розвивальна і виховна функції взаємопов’язані.
Для активізації навчально – пізнавальної
діяльності молодших школярів у своїй роботі застосовую інтерактивні технології.
Наприклад, «Мікрофон» використовую для
актуалізації опорних знань учнів, для висловлення власних думок під час
вивчення нового матеріалу, під час підведення підсумків уроку; «Мозковий штурм»
використовую під час пошуків рішень, обговорення проблем чи завдань, де висувається
якомога більше ідей, особливу увагу приділяю роботі в групах, де є можливість
учням висловлюватись, обмінюватись думками.
Актуалізація навчально – пізнавальної
діяльності є важливим завданням вчителя. Тому я стараюся викликати у дітей
інтерес до змісту навчального матеріалу, пробуджувати цікавість до різних видів
діяльності, забезпечувати зв’язок
навчального матеріалу із життям, спиратись на життєвий досвід дитини, використовувати елементами гри, уважно ставитись до успіхів
кожної дитини, бачити в ній неповторну особистість.
Немає коментарів:
Дописати коментар