- Сценарій свята.
- Презентація до свята "Осінь-чарівниця".
У 2013 році проведено "Свято матері". Презентацію до свята можна переглянути тут
Свято «Прощай, Букварику»
Пісня "У лісі"
1.
Ліс!
Яка краса казкова!
Скільки тут чудес, пісень!
Весна прийшла до нас
чудова.
Все міняється щодень!
2.
Кожен
день тут щось нове.
Ліс, мов казка, ожива.
І повітря тут чудове,
У дзвінкій росі трава.
3.
Ліс
– це диво, ліс – це казка,
Вабить, кличе кожен день.
Тож заходьте й ви, будь
ласка,
У чарівний світ пісень.
4.
Хто
у ліс піти захоче ,
Хай заходить без вагань:
Радість душу залоскоче,
Казка тут живе, поглянь!
5.
Тихо,
діти всі , будь ласка,
Ми рушаєм з вами в путь.
Пісня «Про букварі»
6.
Ми
у лісі, друже, глянь,
Повен ліс див – дивувань
…
7.
Тут
звірів навчають
У справжнісінькій школі.
8.
Учителька
Сова,
Зібрала учнів доволі!
9.
Що
за дзвін луна довкола ?
Лісова працює школа!
10.
Це, школярі, вам не жарти –
Сіли зайчики за парти,
І тримають олівці
В лапках так, як ми в
руці.
11.
Лисенята вже слова
По «Букварику» читають
І абетку цю складну
Всі звірята знають.
12.
Лиш сорока – білобока
Не відвідує уроки,
Бо вродилась балакуча,
Страх яка непосидюча!
13.
Гарна школа лісова!
В ній учителька – Сова.
Всіх звірят читать
навчила
І Букварик запросила.
14. Увага! Увага!
У нас сьогодні свято!
Усі навчились читати і писати . Тож час
з Буквариком прощатись.
Буквар
15. Ось і
я, мої друзі ,
Дуже радий вам.
Я щасливий
і радію,
Бо всі читати вміють.
Я не один завітав до вас ,
Від А до Я – одна сім’я,
Живуть
в ній дружно звуки.
Зі мною ця абетка чарівна
Тож давайте згадаємо вивчені букви.
Сова
16. Коли ви вчили літери, то уявляли
на що вони схожі, давайте
ще раз зробимо
цю вправу, а то може ви
вже забули
деякі літери.
17. Як завжди восени
Стало тихо у дворі
Ми буквар відкрили новий
Хто ж живе у букварі?
Абетка
18. Тут живуть слова й склади
Алфавіт від А до Я.
Літери ! Голосні й
приголосні!
Літера, що не означає
звука!
19. Веселу абетку почнемо читати,
Про літеру кожну повинні
згадати.
20.Нас 33! Нас 33!
Гарні, рівні, не криві
Ми всі від А до Я
Букварикова сім’я.
-
А
– це курінь біля дому.
О – це бублик з
гастроному.
Ш – мої малі граблі .
І – це квітка на столі.
Г – зітнулися доріжки.
Л – це крок ступають
ніжки.
П – це лавочка вузенька.
Д – будиночок новенький .
Х – навхрест лягли
стежини.
Н – середина драбини.
Ф – взялися руки в боки.
Ї – звірятко чорнооке.
Т - татусів молоточок.
Ж – повзе жук в
холодочок.
Ь – на нитці вузлик.
«Р-р-р!» - гарчить
сердито Тузик.
Ю – це вишенька для мене.
К – розвернута антена.
М – Маринка і матуся.
И – Ой! Блискавки боюся!
«З-з-з!» - співає мала
бджілка.
Е – незграбно росте
гілка.
Г – на ганок сіла ґава.
Я – моя подружка Яся.
В – поважний дядя Вася.
Ч – гачок для вудки тата
.
«Ц-і-п!» - скликаються
курчата.
Й – це йод на мою ранку.
Щ – це щипавка на ганку.
Б – улюблена бабуся.
Є – Євгенія, малює.
С – це місяць в небі
синім.
У – початок України!
21.Нас 33! Нас 33!
Гарні, рівні, не криві,
Ми всі від А до Я
Букварикова сім’я.
22.Ми розпізнати їх зуміли,
Запам’ятали, зрозуміли.
Сова
23.А зараз – увага пісенька – фізхвилинка. ( Лісова галявина
Дискотека «Вав»)
24.Я – Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий
Залюбки всіх вчу читати.
Нема часу спочивати!
Кожен рік мене листають
Ніжні пальчики малі
Щиро зі всіма ділюся –
Не шкодую своїх знань,
Безліч хитрих і цікавих
Маю для малят завдань.
Відповідай, коли мастак ,
Єдиним словом «ні» чи
«так»!
А. – Треба гарно вам
читати ! Так
Б. – Треба менших
ображати ! Ні
А. – На перерві
пострибати ! Так
С. – А всі парти
пописати! Ні
А. – Друга треба
виручати! Так
С. – А треба слухати
матусю! Так
А. – Тоді, даруйте, хоч
бабусю! Так
С. – У школі вибийте
шибки? Ні
А. – Учительці робіть все
навпаки! Ні
С. – Брудне взуття носіть
у школу? Ні
А. – Завжди старших
поважайте! Так
С. – І малюків не
ображайте! Так
Пісня«Прощай
Букварику»
25.Ось і прочитана остання сторінка
Котра вінчає нашу книгу ,
в ній і зайчик , і
ялинка,
і перший пролісок з-під
снігу .
26.І ще цікавого багато –
Про землю рідну, хліб,
калину,
Як треба матір шанувати,
І як любити Україну.
27.Ми завтра підем знов до школи ,
Бо у знаннях краса і сила
.
Та не забудемо ніколи,
Що нам ця книжка світ
відкрила.
Сова
28.Букварик навчив вас читати
й писати
Слово «бабуся» і слово
«тато»,
Слово «хлібина», «світ» і
«маля»,
«Київ», «учителька»,
«правда», «знання».
Абетка
29.Хай вам щастить на шляху широкім,
Дівчата і хлоп’ятка мої ясноокі
Вмійте боротися з лихом
завзято,
Непосидючі мої малята.
Буквар
30.За науку в перші дні
Що ви скажете мені?
31.Прощавай букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, букварику,
Дякуємо дуже.
Буквар
32.А тепер вам, діти,
Ось із ким дружити.
(Виходить Читанка і Укр.мова)
33.І з вами ми подружимось,
Дари усі заслужимо.
Ви руки нам подайте ,
Про все розповідайте!
Пісня «Перший клас»
34.Свято закінчилось для всіх нас.
Ми дуже раді зустрічі із
вами.
Якщо приємно ви провели
час,
Ми дякуєм, нам гарно було
з вами.
Презентацію до свята "Прощай, Букварику" можна переглянути тут
Святкуємо радо ми Стрітення свято
Презентацію до свята "Прощай, Букварику" можна переглянути тут
Святкуємо радо ми Стрітення свято
- Дорогі діти, шановні гості!
Сьогодні
ми святкуємо Стрітення. В цей день зима іде туди, де була весна, а весна – де була зима. По дорозі вони
зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше – весна
перемогла зиму, а якщо холодніше – зима перемогла.
В цей день у церквах святять воду і
свічки. Посвячені на Стрітення свічки звуться «громничими», бо їх запалюють і
ставлять перед образами під час грози, щоб оберегти від грому та блискавки. Від
«громничої» свічки і саме свято називалось колись «Громниця».
Стрітенська вода теж має магічну силу,
нею натирають хворі місця, кроплять оселі, вулики і все господарство.
Про свято Стрітеня існує безліч
легенд.
Легенда 1
У рік народження Христа жив у Єрусалимі
старець – праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доти , поки не
побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого Симеон зустрівся біля воріт храму з
немовлям Христом і виголосив свою промову : «Нині відпускаєш раба твого
владико, з миром».
1. Марія,
Діва, найніжніша з мам,
Яких лиш тільки бачила земля,
Принесла у Єрусалимський храм
Своє дитятко, миле немовля.
2. Там
Симеон був, праведний старий,
Який давно усе в житті збагнув,
Зненацька голос він почув згори,
А то ж йому сам Дух Святий шепнув :
3. «Тут
Божий Син, провісник майбуття,
І, Симеоне, це для тебе знак ...»
А Симеон на руки взяв дитя,
Помилувався ним і мовить так :
4.
«Щасливий дуже тим, що з волі Бога
Відчув я несказанну благодать :
Побачив я Спасителя самого –
Тепер спокійно можу помирать».
5. Про
цю знаменну зустріч у народі
Рознеслась миттю звістка там і тут.
І кожен рік день Стрітення відтоді
Святкує радо християнський люд.
Легенда 2.
- А мені
бабуся розповідала таку легенду.
Вранці на околицю села приїхала Весна,
а назустріч виходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, починає
сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і
звинуватити іншу. Чим довше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала.
Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна злазила зі свого коня і
починався двобій. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо
красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.
6.
Святом цим зігріті ми
З давнини й донині.
Відзначають Стрітення
Так по Україні :
Свята кращого нема,
Стрілися Весна й Зима!
(Танець Сніжинок і Зими. Пісня « Так весело»)
Зима. Все навколо стало білим,
Все завмерло, оніміло.
І вода в річках й озерах
Зупинилась і завмерла.
Холод землю огортає –
Все живе на ній вмирає.
От би стало так навіки,
Щоб стрімкі застигли ріки.
Змовк веселий спів пташиний
І щасливий сміх людини.
(Зима звертається до Сніжинок).
Піддані мої іскристі,
Квіти срібно-променисті,
Де були і що робили?
1-а сніжинка. Понад лісом ми літали ,
Ніжну пісеньку співали
І дерева присипляли.
2-а сніжинка. Снігом вкрили всі стежинки,
В шуби одягли ялинки,
А берізкам роздавали
Із м’якого пуху шалі.
3-а сніжинка. Ми на поле опустили
Покривало срібно – біле –
Пишні ковдри снігові.
4-а сніжинка. Ми у селах і містах
Побілили кожен дах.
На кущах, немов улітку,
Розцвіли чудові квітки.
Зима. Ви літали і співали?
Землю пухом накривали?
Не страшні їй заметілі –
От що, любі, ви зробили.
Вірні слуги з криги й льоду,
Заморозьте всю природу!
(Льодовики та Вітер, танцюють зі Сніжинками).
1-й льодовик. В небі сяють срібні зорі,
Ми, немов кришталь, прозорі.
Маємо холодну вдачу,
Заморозим все, що бачим.
2-й льодовик. Я – Льодовисько – страховисько!
Не підходьте дуже близько!
Там, де я, життя вмирає,
Крига ріки накриває,
І земля стає мов криця,
Все живе мене боїться.
Завірюха. Я -Завірюха –хуртовина,
Понад білим світом лину,
Білосніжною змією
В’юся – в’юся над землею.
Вітер. Я – північний зимний Вітер,
Заморозив трави й квіти,
Із берези без вагання
Позривав листки останні.
3-й льодовик. На землі лютує стужа,
Завірюха снігом кружить.
Люди холоду злякались,
У хатинки заховались.
4-й льодовик. Серед стужі й голольоду
Не дамо ми їм проходу!
Зайчик. На землі сніжок лежить,
Зайчик по сніжку біжить.
Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,
Чобітків нема і шапки.
Їжачок. Ой, як холодно, біда,
Не лишає нас зима.
Все лютує, все страхає,
Снігом землю накриває,
Зі сну Їжачка піднімає.
Лисичка. Тихо, тихо хоч на мить,
Між снігами хтось пищить!
Мишенятко тут маленьке
Перелякане бідненьке.
Мишенятко. Вушка мерзнуть, лапки мерзнуть,
І сховатись ніде,
Бо мороз знайде усюди,
Ой, рятуйте, добрі люди.
Білочка. У зимовому ліску,
У дуплі, у сосняку
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
Та і там мороз знайшов,
Став щипати, дошкуляти,
Змусив із дупла втікати.
Зайчик. Що ж робити нам, звірята?
Лютий місяць надворі.
В кожного вже змерзла хата,
А кінця нема зимі.
Хоче лютий, щоб на світі
Панувала вік зима,
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.
Всі разом. Правильно, правильно!
треба Весну кликати.
Пісня «Вийшло сонечка з-за хмарки».
Дівчинка (кличе Весну).
Скоріш,
Люба Весно, до нас прибувай,
Щоб
знову озвавсь соловейками гай.
Щоб знов
зеленіли колгоспні лани
Від
сонечка сил набирались вони.
Щоб
жовті кульбабки цвіли у садках,
А ми всі
дівчатка, були у вінках.
Зима. Бач, чого захотіли! Зараз я
снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.
Учень. Не мети, не мети,
Зимонько, снігами.
А приходь ти до нас
З танцями й піснями.
Учениця. Зимонько, Зимонько,
Снігом не труси
І морозу морозити не вели.
Бач – он зайчики сидять
І від холоду тремтять.
Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам
погріє?
Діти. Ми вас пожалієм, лапки вам
погрієм, лиш навчіться так, як ми, у танку, кружляти, бігати й стрибати.
Танок зайчиків. Пісня «Гра в сніжки»
1-й зайчик. Спасибі вам, дітки, допомогли
нам зігрітися, але так хочеться зустрітися з Весною. Адже підходить її пора. І
ось – ось Зимонька пропаде, бо звірята вже вирушили шукати красуню Весну.
2-й зайчик. Ох, і надокучили мені морози та
завії! Наголодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився! Звірятка, друзі, я теж
йду з вами шукати Весну.
Лисичка. А куди це ви мандруєте?
Мишенятко. Лисичко, підеш з нами Весну
зустрічати?
Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать,
але перший струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близько.
Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!
Їжачок. Бачив! Вона ген за високими
горами. Розсіває квіти, трави. Сюди вже повертає.
Мишка . То давайте усі разом покличемо
Весну.
Весна. От і я прийшла до вас, малеча
мила,
Ви ждали і діждалися мене.
Уже сніги давно всі розтопило
Моє ласкаве сонце весняне.
А сонечку поміг мій теплий вітер
Він з Березнем прилинув навесні.
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну
І принесла вам квіти.
Найперші проліски ясні:
А
ще я вам принесла літо,
Щоб родило жито.
Старим бабкам – по лопаточці,
Молодицям – по дитяточці,
Чоловікам – по плужку,
Хлопчикам – по батіжку,
А дівчаточкам – по вінку.
Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!
Зараз я снігу натрушу, морозу напущу.
Треба мені всю силу зібрати,
Щоб з тобою до бою стати.
Учень. Утікай, утікай ,
Біла Зимонько!
Вже нема, вже нема
В тебе силоньки.
Учениця. Вже весна, йде весна –
чарівниченька,
Потемніє, почорніє
Твоє личенько.
Пісня «Сніг злякався»
Учень. Зимонько! Веснонько! Не
сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько,
втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.
Сніжинка. Беріться за руки,
У коло ставайте,
Під сонечком ясним
Танцюйте, співайте.
Та так, щоб земля під ногами гуділа,
А пісня, до сонечка щоб долетіла.
Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтесь.
Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь, я в путь!
Прощавайте, милі діти!
За зиму ви поздоровіли.
Пішли на користь і мороз, і сніг,
І щічки ваші як порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них!
Прощай і ти Весна – красна!
Я чую, як дзвенить струмок
То зараз я залишу ваш куточок.
Отож, хлопчики й дівчатка,
Прощаюсь з вами усіма.
Щасливі будьте! Через рік я знову
Свою вам казку зимову принесу.
Чекайте на мене.
Учень. Іди, зимонько, з піснями,
А повертайся після осені з снігами.
Учениця. Ось і закінчилось наше свято
Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали.
Весно! Уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай.
Весна. Я тепло вам принесла
І сонечко додала,
Щоб міцніли усі діти
Й розцвітали, неначе квіти.
А я піду далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Заквітчаю різним зелом,
Щоб усім було весело.
Я теплом людей зігрію
І здоров’я вам навію.
З рідним словом, щоб зростали,
Щоб звичаї українські пам’ятали.
Хай вам щастить!
Пісня «Все прокидається»
Так весело Вийшло сонечко з-за хмарки
1.Так весело, так весело кружляє 1. Вийшло сонечко з-за
хмарки,
Білесенький, білесенький сніжок, І бурулькам стало жарко,
І шапкою, і шапкою вкриває
Льодовик махнув ціпком: }
Всіх мешканців лісних, лісних звірят. - Нумо, сонечко, кругом! } 3 p.
Приспів: 2.
Утікай-но за хмаринку,
А зайчик із хатини Пережди мою годинку.
Сміється до сніжка: До весни я владу маю, }
- Сніжок! Ти не повинен } Нині ж – вволю погуляю! } 3p.
Засипати стіжка! } 2 р. 3. І бурульки вже без страху
2. Лети, лети, лети, сніжок до яру. Учепилися до даху.
Знайдеш, знайдеш ведмедя там барліг.
Дзень – дзелень, дзень – дзелень - }
Прикрий, сніжок, ти ковдрою Михайла, Пречудовий нині день. } 3p.
Узимку щоб замерзнути не зміг.
Приспів.
3. Сніжок, сніжок так весело сміється :
- Я слухаю, я слцухаю всіх вас!
І всенький ліс він ковдрою встеляє,
Цим радість доставляючи для нас.
Приспів.
Гра в сніжки Сніг
злякався
1. В сніжки граємо охоче, 1. Фартушок весна наділа,
Грає хто
і з ким захоче, Заходилась працювать,
А
морозець он який, Сніг із затінків уміло
Грає з
нами в піддавки. Стала вправно вимітать.
Приспів: Білий сніг аж здивувався,
Хлоп,
хлоп, постривай, Посірів, вологим став.
Та від
сніжки не тікай, Приспів:
Хлоп,
хлоп, не зівай, Дуже сніг весни злякався,
Сміливіше наступай. Теплих днів він не чекав.
2. Хоч і сердиться зима, 2. Сніг прогалини побачив
Нас
морозити дарма. І почув: струмки дзвенять.
Та ми
лапки гріємо, Тане сніг та гірко плаче:
Тупотіти
вміємо. - Чом так стало припікать?!
Приспів. - Гей, сніжок! – весна гукає,
Ледве стримуючи сміх, -
Все прокидається Приспів :
1.Все прокидається поволі,
Любий , що ж тебе лякає?
Зі сну
зимового встає. Схаменись!
Куди побіг?!
Радіє гай,
радіє поле, }
Земля
поталу воду п’є. } 2p.
2.Скресає
і щезає крига,
Бурульки
падають з дахів,
І
вітерець прозорокрилий }
Додому
підганя птахів. }2p.
3. А в лісі на галяві теплій,
Поміж
ялинок запашних,
Уперше
спалахнув метелик - }
Тендітний вогничок весни. }2p.
НОВИЙ РІК – КАЗКОВЕ СВЯТО
Вчитель: Любі друзі, от і
збіг час відведений для 2012 року. Ніби
вчора ми з вами зустрічали весну, чекали літечка, раділи осені. А нині вже
стоїмо на порозі Нового року.Тож давайте
у веселій грі , з піснями та казковими персонажами розпрощаємося з роком , що минає, і скажемо:
« Ласкаво просимо, Рік новий!»
Учень: Снігами
вкрилася земля,
Метелиця гуляє,
Малює вікна
Морозець
Та
носики щипає.
Учень: Природа
спить...
І все навколо
В зимових білих чарах.
Це -
Королева, це- Зима,
Так трудиться
на славу.
Учень: Вона
холодна, крижана,
У
кришталевих шатах,
Її з
Північної землі
Вітри
несуть крилаті.
Учень: Вже
біла- біла вся земля
Мов диво
кришталеве...
Я- Вітер з
Півночі-
І вам привів
я Королеву.
Учень:
Тож зустрічайте,
це - вона
Хурделицями
править,
І кожен з нас у дні розваг
Зимовий
час прославить.
Зима: Вітаю
вас ! Вітаю всіх! Мене усі чекають,
І хоч бояться
морозів, все ж весело
стрічають.
Ви
чули казку, ніби я
жорстока і презлюча,
Та це неправда,
скажу Вам, душа
моя співуча.
Співають
в ній вітри, сніги, співають хуртовини,
Це колискова для
землі, спочинок для
людини.
Щоб
ви повірили мені,
я подарую казку.
Усім , усім
у залі цій
На
добру й довгу згадку.
(пісня про зиму « Зима
чарівниця» )
Зайчик: І
холодна ж ця зима
Дуже- дуже
мерзну я!
Де б це
лапоньки погріти?
Де б
тепло тепер зустріти
Білочка: Я також
замерзла дуже
Хоч потри
по спині, друже,!
Як весна
у ліс загляне,
Пригощу тебе грибами.
Вовк: І я теж погрітись хочу,
Бо
морозець дошкуляє,
А
сіренька кожушина
Чомусь
мало зігріває.
Лисиця: Я тепленьку шубку маю,
Але вам
я співчуваю.
І щоб дух підняти ваш,
Дам пораду – вищий клас:
Треба йти нам до дітей,-
Хай приймуть вони гостей!
Бо у них сьогодні свято –
Будуть
Новий рік стрічати!
Білка: Поспішайио !
Поспішаймо!
Вовк: Час ні
хвилички не гаймо!
Зайчик: То ж негайно
вирушаймо!
Учень:: Ащо це за
кучугура?
Учениця: Дозвольте нам
цей сніг прибрати.
Учень: Сніг, у купі
не лежи!
Сніг, -
для казки оживи.
Сніговик і Сніговичка
Гарні
братик і сестричка.
З купи снігу вилізайте,
З нами
Рік новий стрічайте!
Сніговик: Тільки-но лежав я
снігом
І подумати не міг,
Це таки
найкращим стану
Серед
красенів усіх.
Сніговичка: Схаменися, любий
брате, Подивись ,
народу скільки,
Кожен рік одне і теж,- Всі зібралися на
свято,.
Перестань
вже вихвалятись Може
краще всім присутнім
Бо від
пихи пропадеш. Нам загадки загадати?
ЗАГАДКИ
1. Білі сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця,
Рукавом махає,
Сріблом все кругом
вкриває. (Зима)
2. Я падаю на ваші хати,
Я білий, білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг,
А називаюсь просто..... (сніг)
3. Хто малюнок на вікні уночі
зробив мені? ((Мороз)
4. Все літо стояли,
Зими чекали ...
Діждались пори,
Помчали з гори. (санки)
5. Що за гостя в нас така::
Ізеленга і струнка,
Сяє зірка угорі,
На гіллях скрізь ліхтарі,
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки і
горішки.
Хоровод « У лісі, лісі темному»
Учень: Як багато у нас гостей,
гарних костюмів,
але де ж головні
новорічні герої – Дід Мороз та
Снігуронька ?
Де ж старий рік?
Давайте їх гарненько
покличемо
(Ласкаво просимо на
свято)
Дід Мороз ( Старий рік)
Чув я чув! Гукали
славно!
Ми, звичайно,
поспішали,
І прийфшли до вас
на свято,
Щоб ви тут не
сумували.
Снігуронька: Та спочатку, як
годиться,
Всіх
вітаємо в цій залі,
Хай в
майбутньому ніколи
Не
турбують вас печалі,
Хай
минають дні у щасті,
Хай
здійсняться ваші мрії
Зустрічайте рік прийдешній
У любові
та надії!
Учениця: Дякуємо за щирі
вітання,
А чому
сумує старий Рік?
Старий рік: Як мені не сумувати?
Я ж
залишу вашу хату.
Але з
вдячністю й любов’ю
Всіх вас
зможу пригадати.
Учень: Не сумуй, наш
добрий друже,
Час іде
своїм порядком,
А за те,
що був ти з нами
Ми тобі
сердечно вдячні.
Учениця: Побудь з нами ще,
не поспішай,
повеселися, ти ще маєш трохи часу.
Снігуронька: Новий рік неодмінно
зараз прийде, але спочатку ми повинні
зустріти
чудову, казкову, незвичайну гостю ...
Ніч: Я – Ніч
новорічна! Найкраща у році.
Мені
підкоряються інші всі ночі.
Мене виглядають від року й
до року
Без мене
Новий рік не ступить і кроку.
Чи є ще у
році миліша година,
Як в ніч
новорічну збереться родина?
Я вмію бажати найкращі
вітання,
Я вмію
сказати найкращі бажання.
Бо я
новорічна, а значить казкова,
Лиш
взимку буває ця казка чудова!
Учень: А зараз до вашої уваги укр.народна казка
«Рукавичка»
Інсценізація казки «Рукавичка»
Учениця: А зараз -
стрічайте!
Це Рік
найновіший,
Він
лагідним словом усіх
вас потішить.
Новий рік: Мене чекали
ви, я знаю,
Вже
вас люблю я й поважаю.
Шаную
кожну вашу мить
І постараюсь
все зробить,
Щоб у
достатку вам жилося
всі 365 днів !
Щоб
нкастрій був завжди
хороший
І навіть зуб
ваш не болів.
Я-
Рік новий -
віншую радість,
Всім добрим
людям на добро,
Що на
землі, в родині
кожній
Вам щастя
кожен день цвіло !
Новорічна пісенька
Свято «Ой, хто , хто,
Миколая любить.»
1.
Кожного року Святий Миколай
Іде в кожну хату, іде в кожний край,
На нього чекають у кожній хатині –
Несе він даруночки кожній дитині.
2. Сяють
зорі в небі синім.
Місяцьь – їхній тато.
Вийшли вони Миколая
В світи проводжати.
3.
Причаїлася земля
Гостя виглядає.
Миколай Святий із неба
З дарами злітає.
4. Пісню
слави заспіваймо
Щирим серцем нині враз
Миколая зустрічаймо
В цей святий величний час.
5. – Що
він несе у своїй торбині?
- Багато гарних забавок.
Несе чемненькій він дитині.
А для нечемних – жмут різок.
6. За
ним спішаться янголята.
Тримають книги в руках.
Що, де, кому з нас треба дати
Уже списпли в тих книжках.
7. Хто
із діток в Бога вірить
І молитви мовить щиро –
До таких Святий крокує,
Любить їх, ніжно цілує.
8. Хто
із діток в Бога вірить
І молитви мовить щиро –
Тому Миколай на свято
Принесе дарів багато.
9. Не
ліниться хто трудитись,
Добре в школі хоче вчитись, -
Миколай їм догоджає.
Лиш слухняних поважає.
10.
Чесним, гарним і веселим
Миколай несе в оселю
Сподівання, радість, втіху
Й подарунків повні міхи.
11. Ми
сьогодні швидко спати лягаймо,
Бо прийде у гості Миколай
Бачиш перша зіронька горить
То вже Миколай до нас спішить.
12.
Внього коні білі, наче сніг,
Борода сивеньька аж до ніг,
у сріблясті саночки сіда
і за вітром в’ється борода.
13.
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно – аж мішок.
14. Я
святого Миколая
Дуже, дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
Свято "Свою Україну любіть"
1. На землі великій
Є одна країна :
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
2.І живуть тут люди,
Добрі, працьовиті,
І скажу, до речі,
Ще й талановиті.
3. Землю засівають
І пісні співають,
На бандурі грають
І вірші складають.
4. Про ліси і гори,
І про синє море,
Про людей і квіти ...
То скажіть же, діти,
Що це за країна ?
Рідна Україна
Пісня «Наш край»
5. Що таке
Батьківщина ?
Під віконцем – калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями – хата.
6. Під вербою –
криниця,
В чистім полі – пшениця,
Серед луку – лелека
І діброва далека.
7. Україно, земле
рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Пісня «Немає України...»
8. Ти, як мати
найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша –
Наша отча сторона.
9. Звідки ти
взялася, Україно – ненько?
Може, із землиці, що така рідненька?
Може, із тополі, що в степу зростає?
Може, з соловейка, що на ній співає ?
Може, із калини, що у полі квітне?
А можливо, з тебе, моя мама рідна.
10. У кожного народу
є слова, що можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, який створив це
слово. До таких належить прекрасне й просте слово – Батьківщина. «Воно вічне,
як вічний народ», - ці слова належать поету Василю Симоненко. Так що таке
Батьківщина?
11. Одна
Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
12. І я припадаю до
неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
13. Любі друзі, хоч
маленькі,
Ми вже добре проте знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
Пісня «Ми є діти
українські»
14. Люблю я край
свій золотий
Квітучу Україну,
Як хочу я, аби зрости
Вітчизні гідним сином.
15. Нема ріднішої,
повір,
За неї пречудову.
Люби, шануй, піднось до зір
Її пісні і мову.
16. Українці й
українки,
Всі кохають до загину
Славну землю батьків своїх,
Свою рідну Україну.
17. Але щоб цю землю
свою
Міцно, щиро покохати,
Треба все її минуле
Добре вивчити, пізнати.
18. Як за вою і за
долю
Йшли у бій, як на забаву,
Здобували собі рани,
Україні своїй – славу.
19. Як невпинно працювали
І боролись всі завзято,
Щоб їх люба Україна
Була дужа і багата.
20. Хай не буде ні
одної
Української дитини,
Що не вміла б розказати
Про минуле України.
21.Українці в
поведінці ввічливі й чемні. Здібні й цікаві до науки. Працьовиті й дуже люблять
співати.
- А чи знаєте ви,
звідки пісня взялася в Україні? Ось послухайте, я вам про це розповім.
... Якось Господь
Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи дістали елегантність і
красу, німці – дисципліну і лад, італійці – хист до музики.
Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог з
престолу і раптом побачив у кутку дівчину. Вона була вбрана у вишиту сорочку,
на голові багрянів вінок з червоної калини.
-
Хто ти? Чого ти
плачеш? – запитав Господь Бог.
-
Я українка. А плачу,
бо стогне моя земля від крові й пожеж. Брати на чужині горбаніють, вороги знущаються
з сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
-
Чому ти не підійшла
до мене вчасно? Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму лихові?
І Бог вирішив подарувати найдорожче – пісню.
Узяла українка дарунок, міцно притиснула його до серця. І понесла в народ.
22. Гарна легенда,
аж самим співати хочеться. Якої ж заспіваємо? А давайте заспіваємо.
Пісня « На Тарасовій
горі»
23. Любов
українського народу до пісні знайшла своє відображення в прислів’ях.
Хто співає, той
журбу проганяє.
Хто співає, у того
робота скоро минає.
Пісня ні в добру, ні
в злу годину не покидає людину.
24. Зацвітає калина,
зеленіє ліщина,
Степом котиться диво – трава.
Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,
Що, як мама,як тато – одна.
25. Ми всі діти
українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас, маленькких,
Добра слава йшла у світ.
26. Свої здібності і
сили
Розвиваймо раз – у – раз.
Щоб народу була втіха
І щоб користь була з нас.
27. Все, що рідне,
хай нам буде
найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе.
28. Про українців
кажуть, що народ мужній, сильний, працелюбний і музикальний, а ще жартівливий.
Пісня «Веселі
черевички»
29. Ми українці –
велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна,
Квітне в садочках
Червона калина,
Рідна земля для всіх нас – Україна.
30. Любіть прекрасну
Україну,
Цінуйте мову солов’їну,
Шануйте маму завжди, тата !
Працюйте, щоб жилось багато!
Ще посадіть вербу, калину,
Оберігайте Україну.
Пісня «Деревце роду»
31. Люблю тебе,
Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю щоб ти завжди цвіла.
32. Я твій
громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,
Моя
свята і рідна Україно – мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
33. Я щиро так люблю
усе навколо мене,
Усе що є й було багато сотень літ ...
Люблю чарівний ліс і житечко зелене,
Увесь казковий неповторний світ!
34. Усе мені тут
рідне: і поля, й джерельця,
Я міцно на своїй землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця,
Я Україні милій віддаю.
Мелодія «Зеленеє
жито...»
35. Вже скінчилось
свято
І прощатись пора,
Ми бажаємо Вітчизні
Щастя, миру і добра.
36. Хліб – сіль на
рушнику ми вам несем,
Любов свою несем безмірну.
Ми гостей добрих любим над усе!
Як любим рідну Україну!
37. Гості мої
дорогенькі,
Добра вам бажаєм,
І за звичаєм вкраїнським
Хлібом пригощаєм. 
Немає коментарів:
Дописати коментар