Методична робота

Формування ключових компетентностей учнівшляхом використання інтерактивних вправ та ігор у початковій школі (1клас)

 Тема досвіду

«Формування ключових  компетентностей у молодших школярів шляхом поєднання традиційних та інноваційних методів навчання»

Зміст досвіду

·        Забезпечення високої якості освіти шляхом впровадження сучасних педагогічних технологій.

Актуальність досвіду

     Оновлення цілей, змісту, методичного забезпечення початкової освіти відкриває перед учителями 4 – річної школи суттєво збагачені можливості для навчання, виховання і розвитку молодших школярів на засадах гуманної педагогіки. За останні роки у шкільній освіті виразніше утверджується особистісно орієнтований підхід до виховання і розвитку учнів. Це передбачає зосередженість навчально – виховного процесу на потребах кожної дитини, всебічне вивчення і врахування індивідуальних особливостей вихованців. Окрім того, поступове  впровадження в навчально – виховний процес новітніх технологій їх основних ключових компетентностей,  особистісно орієнтованого навчання, оптимальне поєднання їх з традиційними методами  сприяє підвищенню рівня знань учнів.

Сутність досвіду

 Система роботи вчителя  поєднує різноманітні аспекти: організаційні, психолого-педагогічні, науково-методичні, роботу з учнями та їх батьками, стимулювання педагогів та учнів до самовдосконалення та самореалізації.

     Досягнення результатів відбувається у:

·        розвитку співробітництва всіх учасників навчально-виховного процесу;

·        підвищенні рівня навчальних досягнень учнів шляхом запровадження у роботу інноваційних технологій;

·        створенні банку передового педагогічного досвіду;

·        постійному удосконаленні форм та методів навчально – виховного процесу;

·        створенні бази моніторингових досліджень.

      Понад 24 роки працюю у Дроговизькій школі.

Протягом цих років намагаюся  сіяти в душі дітей насіння краси і любові, доброти і людяності, мудрі зернята знань. Люблю, коли усміхаються діти. Радію, коли в моїх учнів блищать розумні допитливі оченята, випромінюють довіру, любов, прагнення дізнатись про щось нове, невідоме, цікаве.

І саме підтримати бажання вчитися, розвинути пізнавальний інтерес до світу, фантазію, доброту, думку – мета моєї роботи з дітьми.

 Моє педагогічне кредо «Особистість виховується особистістю, людина - людиною, а доброта - добротою». Тому на кожному уроці у мене панує атмосфера довіри, взаєморозуміння, творчості.

   Із 2010-2015н.р. працюю над проблемою «Формування ключових компетентностей у молодших школярів шляхом поєднання традиційних та інноваційних методів навчання».

   Як відомо, впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти базується на компетентнісному підході. Тому  мета моєї педагогічної діяльності  – сформувати компетентну особистість молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу, навчити самостійно мислити, озброїти необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.

     У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань буде не тільки вчи­тель, але й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в кон­кретних умовах; водночас думати, розуміти сутність речей, уміти ви­словити особисту думку. Саме цьо­му сприяють інтерактивні техноло­гії навчання.

 Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а та­кож значної кількості часу для підго­товки як учнів, так і вчителя. Розмірковуючи про інноваційні інтерактив­ні технології навчання та методику їх використання за різних форм орга­нізації навчання, слід пам'ятати, що діти вчаться ефективно, коли:

•     мають мотивацію до навчання;

•     перебувають у приязному ком­фортному середовищі;

•     використовуються методи, що від­повідають різним стилям і спосо­бам навчання;

•     використовуються їхні знання і вміння;

•     мають почуття контролю над про­цесом навчання;

•     досягають успіхів;

•     мають можливість випробовува­ти нові знання на практиці й ви­користати отриману інформацію;

•     повністю залучаються до проце­су навчання;

•     мають достатньо часу для засво­єння нових знань і вмінь;

•     можуть побачити використання здобутих знань та вмінь на прак­тиці.

 Тому мета введенних на сучасному етапі інтерактивних методів навчання по­лягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної актив­ної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання , де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розумі­ють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, умі­ють і здійснюють.

  Організація інтерактивного навчан­ня передбачає моделювання життє­вих ситуацій, використання рольових ігор і спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповід­ної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, вироб­ленню цінностей, створенню атмо­сфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лі­дером дитячого колективу.

           Під час інтерактив­ного навчання учні вчаться бути де­мократичними, спілкуватися з інши­ми людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.

Технологія інтерактивного навчан­ня — така організація навчального процесу, за якої неможлива відмова від участі у процесі пізнання:

•     кожен учень має конкретне завдан­ня, за виконання якого він пови­нен публічно відзвітуватися;

•     від діяльності кожного учня зале­жить якість виконання поставленого перед групою завдання.

Призначення інтерактивного навчан­ня полягає утому, щоб, по-перше, пе­редати знання, по-друге, усвідоми­ти цінність інших людей. Має воно і свої завдання: розв'язання навчаль­них поведінкових завдань; надання підтримки членам групи.

Застосування інтерактивних техно­логій висуває певні вимоги до струк­тури уроку. Структура таких уроків складається з п'яти етапів.

І. Мотивація

Мета етапу: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психо­логічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання пев­них проблем. Без виникнення моти­вів учіння і мотивації навчальної ді­яльності не може бути ефективного пізнання. Матеріал, поданий під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для подання мети уроку. Мотивація допомагає також викликати в учнів інтерес до теми уроку, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, викликати власну зацікавле­ність, психологічно підготувати учнів до сприйняття теми уроку.

 Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивуван­ня, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Це може бути ко­роткочасна розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності.

Мотивація має займати не більше ніж 5 % часу уроку.

 З інтерактивних вправ можуть бути використані такі: «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Криголам», «Ба­нани», «Мікрофон», «Задом наперед», «Скринька скарг».

II. Оголошення, подання теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти і що від них очікує вчитель. Без чіткого і кон­кретного визначення та усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках із використанням інтерактив­них технологій, учні можуть сприй­няти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з на­вчальним предметом.

Цей етап уроку має займати не біль­ше ніж 5 % часу уроку.

 Доречно використати такі інтерак­тивні вправи: «Дешифрувальник», «Морський бій», «Загадкові бу­диночки», «Мікрофон».

III. Актуалізація знань, надання необхідної інформації.

Мета етапу: дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути  читання роз­давального матеріалу, виконання до­машнього завдання. Для того щоб зекономити час, можна подати інфор­мацію в письмовому вигляді для по­переднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз розглянути її, особливу увагу зверну­ти на практичні поради; за потреби, прокоментувати терміни або органі­зувати невеличке опитування.

Ця частина уроку займає приблизно 10-15% часу.

Під час повідомлення необхідної ін­формації доречними будуть такі інтер­активні вправи: «Мозковий штурм», «Мозкова атака », «Карусель»,  «П'ять слів - три слова», «Ґронування», «Кубування», «Системний опе­ратор», «Діаграма Венна», «Мор­ський бій».

IV  . Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).

Мета етапу: практично засвоїти на­вчальний матеріал; досягти постав­леної мети уроку.

Ця частина уроку займає 50-60 % часу.

Послідовність роботи під час її про­ведення:

•         інструктування (2-3 хв.);

•         об'єднання учнів у групи та роз­поділ ролей (1-2 хв.);

•         виконання завдання в групах (са­мостійна робота), співпраця (5-15 хв.);

•         презентація результатів виконан­ня вправи (3-15 хв.);

•         рефлексія результатів учнями (5-15 хв.).

       Серед центральних інтерактивних вправ доцільними є: «Система позна­чок "Допомога"», «Ажурна пилка», «Читання з передбаченням», «Пошу­ки людського скарбу», «Пішохідний тур», «Добре - погано», «Навчаю­чи - вчуся».

V. Рефлексія  (підбиття  підсумків),оцінювання результатів уроку.

Мета етапу: згадати, виявити й усві­домити основні компоненти діяль­ності : її зміст , тип, способи, пробле­ми, шляхи їх розв'язання, отримані результати тощо.

Послідовність роботи під час підсум­кового етапу:

1. Встановлення фактів. (Що відбу­лося?)

2.    Аналіз причин. (Чому це відбу­лося ?)

3.    Планування дій. (Що нам робити далі?)

Рефлексія займає 20 % часу уроку.

На етапі рефлексії доцільними є ін­терактивні вправи: «Незакінчені ре­чення», «Інтерв'ю», «Абетковий суп», «Від А до Я», «Виграш у лотереї», «Тес­тування», «Крісло автора».

        Для подолання труднощів у застосу­ванні інтерактивних технологій слід пам'ятати, що:

• інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і пе­дагога;

•    можна провести з учнями органі­заційне заняття й разом розробити правила роботи в класі. Спочатку використовувати прості інтерак­тивні технології;

•    використання інтерактивних тех­нологій — не самоціль. Це лише створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробіт­ництву, порозумінню, доброзич­ливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнто­ване навчання;

•    для ефективного застосування ін­терактивних технологій, для того щоб охопити весь необхідний об­сяг матеріалу й глибоко його ви­вчити, а не перетворити техноло­гії на безглузді ігри заради власне ігор, педагог повинен старанно планувати свою роботу;

• дати завдання учням для поперед­ньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготов­чі завдання;

• дібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми;

• під час проведення інтерактив­них вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконува­ли його серйозно, а не механічно або «граючись»;

• на одному занятті можна викорис­товувати одну (дві) інтерактивні впра­ви, а не цілий калейдоскоп;

• дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

• проводити швидкі опитування, са­мостійні домашні роботи з різнома­нітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завдан­нями.

     Для зміцнення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій я ретельно готуюся:

• глибоко вивчаю й обмірковую матеріал, у тому числі й додатко­вий; ретельно планую й розробля­ю урок: визначаю хронометраж ролі учасників, готую пи­тання і можливі відповіді, виро­бляю критерії оцінювання ефек­тивності уроку;

•    мотивую роботу учнів до вивчення теми шляхом добирання найцікавіших випадків, проблем, оголошую очікувані результати (мету) уро­ку та критерії оцінювання робо­ти учнів;

•    передбачаю різноманітні мето­ди привертання уваги учнів, на­лаштовую їх на роботу, підтри­мую дисципліну, необхідну для нормальної роботи аудиторії (цьо­му можуть сприяти різноманітні вправи — розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо).

    Отже, інтерактивна технологія навчання — це така організація навчального процесу, за якої кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітувати, адже від його діяльності залежить завдання, якість виконання поставлено­го перед групою та класом. Інтерактивні техноло­гії навчання містять чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розу­мові й навчальні умови і процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

 Поєднуючи традиційні форми роботи з інноваційними, я стараюся зробити навчальний процес цікавим і успішно результативним. Імпровізація нестандартних ситуацій, використання комп’ютерних технологій, впровадження інновацій формують у дітей багато ключових компетентностей, які допомагають їм впевнено діяти у практичних життєвих ситуаціях. Школярам подобаються ті види роботи, які дають змогу роздумувати, можливість виявляти ініціативу, винахідливість та творчість. Цьому сприяють нетрадиційні форми проведення уроків, які я використовую у своїй роботі:

- уроки-екскурсії, уроки милування природою ;

- уроки-театралізації,уроки поезії;

- уроки-імпровізації;

- уроки-подорожі; уроки-мандрівки;

- уроки-ігри…(слайд нестанд. форми орган.навчального процесу).

« Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді , коли вона живе у світі гри,казки, музики,фантазії,творчості. Без них вона-засушена квітка»,- говорив великий педагог В.Сухомлинський.(слайд).

 У своїй педагогічній діяльності  я обрала  такі  напрями:

- розвивати дитину як неповторну індивідуальність;

- формувати в неї творчий потенціал,нестандартність думки, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Щоб процес  мислення відбувався вільно, школярі глибоко розуміли навчальний матеріал,вміли застосовувати набуті знання, виконували такі розумові операції,як аналіз і синтез,уміли розмірковувати,аргументувати свою думку,використовую у своїй роботі інтерактивні форми і методи. Серед них: рольові ігри, роботу в парах, в групах.

Робота в парах дозволяє отримувати рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити,висловлюватись.(слайд).

Щоб виробити самостійність у навчанні, дати можливість обмінятися думками, ідеями використовую роботу в групах.(слайд).

Використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.

 Успішно використовую на уроках інтерактивні вправи: «Мікрофон», ігри «Незнайко», «Асоціативний кущ», «Ланцюжок», «Мозковий штурм», «Добре-погано», «Фантазуй», «Вовк і Заєць», «Ми віримо і не віримо» і інші.

    Особливого підходу вимагають як учні з низьким рівнем навчальних досягнень, так і обдаровані. Звідси і випливає необхідність диференційованого підходу в навчанні та використання технології укрупнення дидактичних одиниць(професорП.М.Ерднієв), яким я керуюся у своїй роботі. Укрупнена дидактична одиниця (УДО) володіє якостями системності і цілісності, стійкістю до збереження в часі і швидким проявом в пам'яті. Концепція УДО широко застосовується в педагогічній практиці від початкової до вищої школи по всіх предметах. Причому при вивченні кожного учбового предмету формується своя технологія на основі представлених вище основних положень. Наприклад, в початковій школі, щоб діти добре запам'ятали таблицю множення, треба її пропонувати разом з відповідними випадками ділення (3.5=15, 15:5=3 і так далі). Пряме завдання краще сприймається в парі із зворотним, бо при цьому воно схоплюється учнем не ізольовано, а як елемент системи думок. Аналогічно перебудований процес навчання додаванню, відніманню, множенню і діленню: від роздільного вивчення до укрупненого викладу того ж матеріалу в двох темах «Додавання і віднімання», «Множення і ділення».

 Навчання швидкими темпами ( досвід вчителів-новаторів В. Ф. Шаталова, Р. Г. Хазанкіна та ін.) застосовую в своїй практиці - реалізація цього прин­ципу зводиться до вивчення основного теоретичного матеріалу швидкими темпами на початку ознайомлення з темою, здійснення дійового контролю його засвоєння і звільнення цим самим часу для розв’язування задач. У процесі розв’язування задач теоретич­ний матеріал повторюється, поглиблюється, закріплюється.

Навчання на високому, але доступному рівні складності. Так само, як спортсмени розвивають свої фізичні можливості на вправах високої складності, учні повинні розвивати мислення, інтелект на навчальних задачах високого рівня складності.

На уроках математики широко впроваджую картки з диференційованими завданнями, записаними на різнокольорових прямокутниках ( сині- початковий рівень, жовті- середній рівень,зелені- достатній рівень, червоні- високий рівень).

         Використовую їх у певній системі, щоб слабші й середні учні поступово піднімалися на вищу сходинку в опануванні знань.

        Готуючись до уроків, я ретельно добираю ігри , що стимулюють розвиток і формування активної особистості, на уроках використовую методи активного соціального навчання. Через гру спрямовую мислення дітей в русло запропонованої теми, підтримую певну свободу висловлювання думок і почуттів.

       У молодших  школярів  переважає  мимовільна увага, проте  вона не може бути основною в навчанні. Слід розвивати і довільну увагу, а для цього зацікавлюю їх роботою пропонуючи відповідні вправи та ігри: «Впіймай звук», «Відлуння», «Який склад загубився», «Телеграфісти»(на письмі), «Нумо прочитай», «З перших літер», «Склади слово за останніми буквами», «Знайди букву «о» (на читанні), «Назви своїх сусідів», «Складемо візерунок», «Більше, менше, порівну», «Збільши на 1» (математика).(слайд).

         Оволодівати спеціальними вміннями й навичками дітям легше, якщо в них добре розвинені вміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати. Тому часто ставлю запитання: На що це схоже? На уроках природознавства використовую такі вправи та ігри: „Що змінилося? ”, „Впізнай за голосом", „Впізнай за смаком”, "Вгадай, що в руці", „Чи буває так?", „Хто яку роботу любить” та ін.(слайд).

     Складовою частиною програми з рідної мови є розвиток мовленнєвих компетентностей учнів.  Робота над правильною вимовою, чіткістю  й  виразністю усного мовлення , над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним мовленням, над орфографічно грамотним письмом є основою кожного мого уроку.

         Беручи до уваги зазначене вище , використовую такі вправи з розвитку мовлення учнів, поєднуючи в кожній якомога більше видів мовленнєвої діяльності.

Ось до вашої уваги кілька таких вправ:

-         гра «Місток»;

-         гра «Поясніть прислів’я»;

-         гра «Здогадайся, що далі?»;

-         гра «Розшифруй»;

-         гра «Придумай заголовок»;

-         гра «Овочева страва».

Добираючи дидактичні вправи, я акцентую увагу на тому, що вони не повинні ставати самоціллю, а мають використовуватися в комплексі з іншими методами навчання для досягнення поставленої мети. Тому роблю так, щоб кожен урок рідної мови ніс у собі позитивний заряд , був насичений красою, любов’ю  і радістю, а особливо це стосується  уроків розвитку мовлення , на яких діти вчаться висловлювати свої думки, почуття, творчо мислити.

Великої актуальності набуває зараз використання у навчально – виховному процесі початкової школи мультимедійних  засобів навчання. Застосовую у своїй роботі мультимедійну презентацію на уроках як дидактичний засіб навчання, що підсилює навчальний ефект, збагачує урок, робить його цікавим і незабутнім.

     Привчаю дітей до самоконтролю і взаємоконтролю. Практикую різні форми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. До оцінювання знань я часто залучаю учнів, що сприяє підвищенню їх активності.

    Працюючи над даною проблемою, я постійно здійснювала моніторинг рівня сформованості в моїх учнів ключових компетентностей. Для цього використовувала такі методи, як: педагогічне спостереження; соціологічне опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування); тестування; створення педагогічних ситуацій; індивідуального і групового самооцінювання; вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо. В результаті цих дій було з’ясовано, наприклад, що, у моїх учнів покращилось вміння організовувати своє робоче місце, орієнтуватися у часі та берегти його, планувати свої дії, доводити роботу до кінця.

      В результаті проведеного анкетування було встановлено, що кількість учнів, здатних на конструктивне розв’язання конфліктів та досягнення консенсусу, збільшилась на 4 .

Використовуючи інтерактивні методи для формування в учнів ключових компетентностей досягла таких результатів: учні на уроках швидше сприймають новий матеріал, кожне завдання виконують із задоволенням. Вони стали доброзичливішими, уважнішими один до одного, допомагають одне одному у навчанні, проявляють почуття радості за успіхи інших. Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я дійшла висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

 Початкова школа – це значною мірою світ гри, прогулянок,розмов, творчості, веселих колективних справ. Тому я стараюся добре організувати виховну роботу, де б дитина змогла проявити свою сутність, такі якості, як турботливість, активність, кмітливість, творчі нахили, відповідальність, самостійність.

      Родинні свята, екскурсії, прогулянки, подорожі в природу,  години спілкування, літературно-музичні композиції проведені мною у школі, сприяють розвитку кожного учня, підносять дітей, допомагають їм  утвердитися серед  друзів.

Мої  вихованці -  талановиті. Минулого року ми взяли участь у районному конкурсі «Організація навчального середовища в 1 класі» і отримали перше місце.

 Вони є  переможцями та призерами у:

►предметній олімпіаді з математики (Грица А.- ІІІ місце);

►конкурсі «Відгук на прочитаний твір»( Сидор О.- І місце, Паук Ю.- ІІ місце);

►інтерактивних конкурсах «Кенгуру»,«Бобер»;

 ►Всеукраїнському  природничому-  «Колосок».

Ось уже понад 3 роки я є керівником гуртка «Умілі руки». Основними завданнями якого є:

- розвиток творчих здібностей учнів;

- прищеплення інтересу до мистецтва;

- виховання художнього смаку і працьовитості, уміння спостерігати і виділяти головне;

- вдосконалення трудових умінь і навичок.

 Досягли мої вихованці значних успіхів і в позакласній роботі. Уже в перший рік роботи гуртка у конкурсі «Природа і фантазія» у номінації «Коренепластика»  зайняли 3 місце. Минулого та цього навчального року призові місця отримали у конкурсі «Різдвяна композиція» та «Природа і фантазія».

Постійними моїми помічниками у вихованні школярів є батьки. Вони залучаються до проведення та підготовки свят у нашому класі. Також допомагають дітям у підготовці проектів та беруть активну участь у різноманітних акціях.

   Завдяки досвіду,  порад директора  та колег, бачу, що свою діяльність треба направити на:

- розвиток математичного та зв’язного мовлення  школярів;

- також запрошувати до активної участі в навчально-виховному процесі батьків.

  Оскільки, в нас школа загальноосвітня, то у класи приходять діти з різним рівнем розвитку, і, навіть при великих моїх зусиллях результати навчальних досягнень у деяких учнів є недостатніми. Тому ми разом з Оксаною Богданівною розпочали ще минулого року моніторингове дослідження загального розвитку дітей, які приходять в 1 клас,з метою надання консультацій та порад батькам майбутніх школярів ,а також використати їх пізніше у своїй роботі для того, щоб знайти шляхи підвищення результатів навчальних досягнень. Крім того, я вела аналіз навчальних досягнень учнів, які зараз навчаються у 6 класі; створила власний блог. Разом з вчителями початкових класів:

 - створили невелику методичну бібліотеку;

 - оформили класи, щоб дітям було затишно і цікаво працювати;

 - створили електронні портфоліо.

 Презентація «Формування ключових компетентностей у молодших школярів  шляхом поєднання традиційних та інноваційних методів навчання». (виступ на засіданні педагогічної ради 27.02.2015р.)

Виступ на районному семінарі-практикумі вчителів початкових класів та вихователів ДНЗ "Адаптація шестирічних першокласників" (17.02.2015 р. с.Більче)

Презентація до доповіді "Адаптація шестирічних першокласників".

Виступ на педагогічній раді 11.10.2014року

 Формування мовленнєвих компетентностей учнів на уроках української мови в початкових класах

    Формування мовленнєвих компетентностей учнів на уроках української  мови – одне з основних  завдань учителя початкових класів. Переступаючи поріг першого класу, діти володіють розмовно – побутовою мовою, їх лексичний словничок переважно бідний. Невміння зв’язно висловлювати свої думки, неправильна вимова слів, помилки в усному та писемному мовленні, створюють дискомфорт у процесі спілкування з дорослими та однолітками, не дають учневі можливості в повній мірі розкрити свої здібності і проявити себе як особистість. Дуже важливо, щоб наймолодші школярі пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували і розуміли пряме і переносне значення слів. Їх найтонші відтінки . А коли дитина відчує красу рідного слова, вона відчує любов до мови. Розуміти, відчувати і любити рідну мову здатні всі діти. Тому моє завдання полягає в тому, щоб розвинути мову учнів, збагатити її, навчити  любити і пишатися нею.

     У Державному освітньому стандарті з мови зазначено, що основна мета вивчення рідної мови полягає в формуванні вмінь висловлюватись в всіх доступних для школярів формах, типах і стилях мовлення.

     Одне  з завдань навчання української мови як державної у початкових класах  полягає у формуванні усіх видів мовленнєвої діяльності : аудіювання, говоріння, читання, письмо.

        Робота над правильною вимовою, чіткістю  й  виразністю усного мовлення , над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним мовленням, над орфографічно грамотним письмом є основою кожного мого уроку.

       Беручи до уваги зазначене вище , використовую такі вправи з розвитку мовлення учнів, поєднуючи в кожній якомога більше видів мовленнєвої діяльності.

       Принцип побудови вправ, що ґрунтується на взаємодії різних видів мовленнєвої діяльності, відповідає чотирьом фазам мовленнєвої діяльності та принципу поступово навантаження :

1.     Аудіювання – говоріння – письмо.

2.     Читання – аудіювання – говоріння.

3.     Читання – говоріння – письмо.

4.     Читання – говоріння – аудіювання – письмо.

Ось до вашої уваги кілька таких вправ:

-         гра «Місток»;

-         гра «Поясніть прислів’я»;

-         гра «Здогадайся, що далі?»;

-         гра «Розшифруй»;

-         гра «Придумай заголовок»;

-         гра «Овочева страва».

Добираючи дидактичні вправи, я акцентую увагу на тому, що вони не повинні ставати самоціллю, а мають використовуватися в комплексі з іншими методами навчання для досягнення поставленої мети. Тому роблю так, щоб кожен урок рідної мови ніс у собі позитивний заряд , був насичений красою, любов’ю  і радістю, а особливо це стосується  уроків розвитку мовлення , на яких діти вчаться висловлювати свої думки, почуття, творчо мислити.

Презентацію до виступу можна переглянути тут

ПРО  БЕЗПЕКУ  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  ПІД  ЧАС
НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОГО  ПРОЦЕСУ

   На початок навчального року були оформлені усі необхідні акти –дозволи на проведення навчальних занять у кабінетах та шкільних приміщеннях. Посадові обов’язки працівників, інструкції з техніки безпеки з блоком питань з охорони праці й безпеки життєдіяльності затверджені наказами по школі. У школі перевірка  знань працівників  з питань  охорони праці проводиться за нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов’язків. Усі необхідні журнали з реєстрації всіх видів інструктажів із охорони праці працівників та учнів є в школі, а також відпрацьована програма вступного інструктажу з охорони праці працівників та учнів школи.

    Вчителями предметниками був проведений первинний інструктаж з учнями із  записами у відповідні журнали у кожному кабінеті, де навчальний процес пов’язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів,у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури.

   Майже усі приміщення школи мають безпосереднє пряме природне освітлення.  Крім цього, у приміщеннях є штучне освітлення.  У деяких класах є економні лампочки, придбані за кошти батьків.

     1кл.- 3 шт.,  2 кл.- 2 шт., 4 кл.- 4 шт.,

       6кл. – 5 шт.,  9 кл. -2 шт., 11кл. – 6 шт.

        У всіх решту класах – денне світло.

      Розетки, вимикачі, розподільні коробки та електричні щитки в кабінетах, коридорах та класах у задовільному стані. Біля розеток є напис 220v.

   У майстерні настінне освітлення- 5 лампочок  та світло на стелі-6 ламп. Є спецодяг та захисні засоби(фартухи -15 шт., окуляри -4 шт.) Вчитель Грица Б.С. керується інструкціями з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час проведення практичних робіт, веде журнал реєстрації інструктажів з 2008р. Усі інструкції є на стенді та в папці.У майстерні є медична аптечка з усіма необхідними засобами для надання першої допомоги.На кожному верстаті є напис «Відповідальний за справність та безпечну роботу верстата зав майстернею Грица Б. С. та його підпис.» Усі види практичних робіт вчитель проводить дотримуючись інструкцій та санітарно-гігієнічних вимог.

     У кабінеті «Захист Вітчизни» штучне освітлення .

     Кожен учень забезпечений зручним робочим місцем за партою або столом відповідно до його зросту, гостроти зору і слуху.

   Парти і столи у класах встановлені уздовж класу в два або три ряди, а також розставлені за групами ; менших розмірів – ближче до класної дошки , більших – далі, для дітей із зниженою гостротою зору і слуху парти, незалежно від їх розміру ставлять спереду.

   У всіх приміщеннях школи здійснюється щоденне вологе прибирання. Та не завжди класні кімнати, спортивний зал провітрені. Тому класним керівникам та предметникам потрібно контролювати роботу прибиральниць та усувати недоліки щодо забезпечення санітарно – гігієнічних вимог.

   Кожен учитель несе пряму відповідальність за охорону життя й здоров’я учнів. Тому перед початком роботи  має ретельно оглянути місце проведення заняття.                         .                           Особливу увагу слід звернути на проведення занять з фізкультури. Перед початком        вчитель має переконатися у справності спортінвентаря, надійності установлення і закріплення обладнання, відповідності санітарно – гігієнічним вимогам. На підставі даних про стан здоров’я і фізичного розвитку учнів розподілено для занять фізичними вправами на основну,підготовчу  і спеціальну групи. Усі дані є у вчителя Корди О. С. Вчитель керується цими даними під час проведення занять та вибирає навантаження для кожної групи учнів. Слід зазначити, що не завжди учні заходять у спортивний зал, виходять на спортивний майданчик у спортивному взутті та спортивному одязі.  Та з розповіді вчителя це тільки поодинокі випадки і вони не є регулярними. Корда О .С. веде облік таких дітей у кожному класі. У вчителя є журнал випробувань на надійність встановлення та кріплення спортобладнання та журнал реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності для учнів. Крім того, інструкції з безпеки під час проведення навчальних занять з різних видів спорту.  Вчителю фізкультури слід пам’ятати, що усі учні, навіть тимчасово звільнені від занять, зобов’язані бути присутніми на уроках фізкультури.

   Особливу увагу слід зосередити на правилах безпеки при проведенні занять у кабінетах природничо – математичного напрямку.  У Василик О. В. є необхідні інструкції щодо роботи під час проведення дослідів, лабораторних та практичних робіт з хімії.Вчитель дотримується усіх вимог та рекомендацій щодо проведення цих робіт.
   Дмитровська Д. Ф. та Вейсер Л. С. дотримуються усіх вимог щодо забезпечення безпеки під час проведення занять в кабінеті фізики та інформатики, дотримуючись при цьому інструкцій та правил.
   Під час проведення усіх видів практичних робіт з біології  та перед початком екскурсій у природу  Василик О. В. проводить з учнями інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

   Таким чином, безпека життєдіяльності під час навчально- виховного процесу передбачає створення безпечних умов при проведенні всіх видів діяльності, що входять до складу навчально- виховного процесу.

Виступ на педраді Т.О.Фіялкович, вчителя початкових класів, громадського інспектора з охорони праці.

Організація вчителями початкових класів 

семінару-практикуму.

Виступ на засіданні педагогічної ради

       (аналіз роботи вчителя початкових класів Заболотної О.Б.)

 Оксана Богданівна вчителем початкових класів працює вже 8 років. За цей час стала не тільки урокодавцем, а й вихователем і наставником для учнів. Вона в постійному пошуку цікавих форм, прийомів, засобів, технологій навчання молодших школярів. На уроках використовує інтерактивні форми організації навчання, вміло поєднує елементи передового педагогічного досвіду та інноваційних технологій у навчально – виховному процесі, забезпечує високий рівень засвоєння навчального матеріалу, допомагає розкриттю природних здібностей своїх учнів, формує інтелектуально розвинуту особистість.

            Заболотна Оксана Богданівна професійно компетентна, вимоглива, наполеглива, уміє спонукати дітей до інтелектуального розвитку, постійно створює атмосферу для дитячої творчості, що розкриває суть стану розкутості та оригінальності думки, духовної енергії дітей.

            Я відвідала систему уроків з «Основ здоров’я” у 3 класі та ряд уроків з «Я і України» у 2 класі, з «Основ здоров’я” у 4 класі.

            На уроках Оксана Богданівна намагається не тільки подавати дітям готові істини, а постійно викликає у них потребу знайти самостійно відповіді на запитання, які грунтуються на попередніх знаннях, спостереженнях, дитячому досвіді.

            Наприклад, у 2 класі діти мандрують у минуле, де уявляють землю без людей, вони роблять самостійні висновки: «... тоді буде сумно, чорно, не буде рослин, буде нецікаво, буде страшно.»

            На уроках Оксана Богданівна опрацьовує з дітьми великий обсяг матеріалу, при цьому використовує різні види роботи : індивідуальне, фронтальне опитування, роботу в групах , роботу з підручником, у зошиті, на дошці. Постійно іде взаємозв’язок вчитель – учень і навпаки. Наочний матеріал допомагає дітям давати повні відповіді на запитання вчителя, повторити домашнє завдання.

            Уроки Оксани Богданівни нетрадиційні, мета їх інформаційне й емоційне забезпечення сприймання, що дає змогу зусібіч пізнати якесь явище, поняття, досягнути цілісності знань.

            У 4 класі на уроках «Основи здоров’я» Оксана Богданівна постійно звертає увагу на питання сьогодення : співчуття, чуйність, готовність подати руку допомоги, весь час змушує думати дітей про проблеми глобальні : добро – зло, почуття обов’язку – безвідповідальність. Вчитель постійно навчає дітей мислити, висловлювати свої думки , вислуховувати різні точки зору, не нав’язуючи своїх переконань, не гніватись у разі суперечок та непорозумінь, за необхідності вміти вибачити один одному.

             Оксана Богданівна любить дітей, з повагою ставиться до них. Використовує у своїй роботі позитивну оцінку, як засіб створення позитивних емоцій, бадьорого настрою, що сприяють підвищенню продуктивності навчання, вірить у сили кожного учня, дає їм можливість починати знову й знову, долаючи труднощі розвитку.

            Оксана Богданівна - це вчитель, який, як сказав Я. Корчак, «...не утискує, а визволяє, не пригнічує, а підносить, не тисне, а формує, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, переживає разом з дитиною багато натхненних хвилин...»

                                                                                                       

                        Виступ на засіданні педагогічної ради
      (аналіз роботи вчителя початкових класів Драголюк О.Б.)

          Ольга Богданівна сприймає дітей такими, якими вони є. Вона знає, що кожен школяр неповторний, має свої індивідуальні особливості розвитку, створює сприятливі умови для «особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного ...»

         На основі усної народної творчості, доносить «народні перлини» до юних сердець, вчить дітей любити природу, людей, навколишній світ, вчить глибоко цінувати все те, чим багата українська традиція.

         Засоби народного слова, а саме, цікаві лексичні завдання, головоломки, різного роду вправи, які Ольга Богданівна використовує на уроках української мови, сприяють успішному засвоєнню мовних норм, розвиткові «дару слова», засвоєнню і закріпленню важких для учнів початкової школи тем української мови.

         Для розвитку виразності мовлення вчитель використовує різноманітні навчальні вправи : скоромовки, чистомовки, потішки, лічилки, прислів’я і приказки.

         Ольга Богданівна вірить в можливості кожної дитини, турбується про її емоційне благополуччя , створюючи при цьому підгрунтя для успішного навчання, сприяє розвиткові творчої особистості.